nn5n Foundation
Branch of SCP Foundation
nn5n: scp-032 Наречена Братів
EuclidSCP-032 Наречена БратівRate: 107
SCP-032 - Наречена Братів

Об'єкт №: SCP-032

Клас об'єкта: Евклід

Особливі умови зберігання: SCP-032 слід утримувати в Автоматизованій Одиниці Утримання 535/15. Прямий контакт з SCP-032 повинен здійснюватись тільки для проведення досліджень. Інтерв'ю, якщо в ньому є необхідність, проводиться виключно за допомогою віддаленого зв'язку. Хоча присутність SCP-032 не є безпосередньо шкідливою для людського організму, взаємодія з об'єктом повинна бути обмежена періодом не більше 12 годин, що обумовлено його несприятливим впливом на більшість корисних мікроорганізмів. SCP-032 не повинен контактувати з будь-яким біологічним матеріалом, що не пройшов очищення або іншу обробку людьми, особливо це стосується живих істот, що не є людьми. Повний список класифікацій знаходиться у документі 032-RCL. SCP-032 не потребує і не виявляє потреби в зручностях і матеріальних предметах.

Опис: SCP-032 — це симулякр людини невідомого походження типу F (часткова зовнішня схожість, невідповідність внутрішньої побудови). Він складається із зовнішньої оболонки з пігментованого силікону (товщиною 5,5 мм) та різних полімерних волокон, яка надає йому зовнішності європеоїдної жінки віком близько 20 років. Внутрішній корпус SCP-032 повністю складається з рідкого очищеного масла та не має ніякої скелетної або м'язової структури. Незважаючи на це, SCP-032 здатний рухатися і говорити. На помірній відстані об'єкт не відрізнити від людини, але на ближчій відстані імітація стає помітною, що викликає легкий дискомфорт у спостерігачів. Цей ефект визнано не аномальним. Попри те що об'єкт володіє цілком реалізованими когнітивними здібностями, SCP-032 стверджує, що не володіє розумом і діє лише як інструмент в руках своїх творців. Фонд ще не зміг ні підтвердити, ні спростувати цю заяву.

SCP-032 негативно впливає на будь-які біологічні організми навколо себе, якщо вони не були створені представниками людської раси або не були оброблені людьми. Хоча точний характер цих ефектів різниться, присутність SCP-032 неминуче завдає серйозної та непоправної шкоди здатності будь-якого живого організму обмінюватися енергією та використовувати її: дика флора втрачає здатність до фотосинтезу або іншим чином виробляти або споживати енергію, фауна втрачає функцію дихальної та травної систем тощо. Це поширюється в тому числі й на мікроорганізми, хоча в їхньому випадку вплив SCP-032 поширюється в основному на розмноження. Згідно з гіпотезою, причиною цього може бути симбіоз деяких мікроорганізмів з людьми.

SCP-032 був виявлений сидячим на порозі внутрішньої частини Зони ██ поблизу ███████████, Словаччина. Під час допиту співробітниками служби безпеки Фонду об'єкт пояснив свої аномальні властивості та заявив, що він "направлений сюди на зберігання". На кадрах з камер спостереження не зафіксовано часу його прибуття. Досі невідомо, як SCP-032 дізнався місце розташування Зони ██ або наблизився до неї непоміченим. У відповідь на запитання про причини бажання зберігатися в Фонді SCP-032 заявив, що знаходиться тут за наказом своїх творців і бажає "зберігання на невизначений термін, до запиту".

Додаток:

Нотатка: Це інтерв'ю було записано незабаром після первинної постановки SCP-032 на утримання, д-ром Олександром Ковачем, психологом-резидентом Зони ██, після його первинного огляду службою безпеки Зони.

<Початок протоколу>

Д-р Ковач: Перш ніж ми розпочнемо, я маю вас дещо запитати, хоча відділ безпеки часто нехтує цим. Це не прописано в протоколі, але я вважаю, що це полегшує подальшу взаємодію.

SCP-032: Мені наказано співпрацювати.

Д-р Ковач: Добре, дуже добре. Скажи мені тоді, як тебе звати?

SCP-032: У мене його немає. Люди мають імена. Я не людина.

Д-р Ковач: Це так? Як, в такому разі, вас називали ваші так звані творці?

SCP-032: Ніяк.

Д-р Ковач: Повинні ж були вони якось звернутися до вас?

SCP-032: Я лише інструмент для здійснення їх волі й більше нічого. Їм не було потреби звертатися. І ніколи не буде.

Д-р Ковач: У такому випадку ви не проти, якщо я буду називати вас SCP-032?

SCP-032: Мені наказано співпрацювати.

Д-р Ковач: Припустимо. Скажіть мені тоді, яка мета вашого приходу сюди?

SCP-032: Я повинна зберігатися тут, до запиту.

Д-р Ковач: Це я вже дізнався від служби безпеки, але чому тут, запиту ким?

SCP-032: До запиту тими, кому вони бажають заподіяти біль, а зберігати тут тому, що, виявивши мене тут, його муки посиляться.

Д-р Ковач: Ось як? Ця людина, про яку ви кажете, співробітник нашої організації? Ваші творці мають певні рахунки з якимось оперативника?

SCP-032: Він не один із вас. Просто… Він підтримував вашу точку зору. Він вважає, що одного разу ви намагалися йому допомогти, але якщо він потрапить сюди та знайде мене тут, то ви помрете. Це завдасть йому біль. Вони не мають інтересу ні до вас, ні до вашої організації. Ви тут як інструмент, як і я.

Д-р Ковач: Хто ця людина? Що він накоїв, щоб заслужити таке ставлення з боку ваших творців?

SCP-032: Він не знав свого місця. Переміг, коли він мав програти, був гордий, коли мав бути приниженим. Змарнував дорогоцінні дари.

Д-р Ковач: А ви тут як покарання?

SCP-032: Його вже покарали. Суворо. Вигнаний з роду і виду, приречений нескінченно блукати, знищувати проти його волі. Труїти людство самою його присутністю. Вічна самотність, приправлена ​​неперервною провиною. Творці кажуть, що це найбільша мука.

Д-р Ковач: Якщо це так, то чому ви тут?

SCP-032: Тому що навіть в такому існуванні часом знаходиться розрада. Часом він ще може дивитись у світ і бачити речі, які він не знищить. Придивитись до природи й відчути тепле диво, поринути у помилкове світло давніх, запліснявілих спогадів. Це не дає йому зійти з розуму, дає йому надію. Так не годиться. Для цього я тут. Я повинна стати останнім кроком до його руйнування, поштовхом до безумства.

Д-р Ковач: І як же ви збираєтесь домогтися цього? Вам слід його якось обдурити? Саме тому ви так виглядаєте?

SCP-032: Якось так. Врешті-решт його блукання приведуть його сюди, до мене. Через день, або місяць, або століття. І він впізнає мене і побачить, що вони думають про його дорогоцінних спогадах. Як вони знущаються з них. Він зрозуміє, що через його вчинки вона назавжди втрачена для нього, і все, що йому залишається — це я. Симулякр настільки ж штучний, як і його надія. Коли він знайде мене, я прив'яжу себе до нього, і він буде спостерігати, як пародія на його спогади знищує останнє джерело розради. І це буде кінець для нього.

Д-р Ковач: Я… гм. Ви сказали, що він вас впізнає. Чому?

SCP-032: Колись, я була його дружиною.

<Кінець протоколу>

Примітка: Це інтерв'ю було проведено через пів року після початкового стримування SCP-032, як частина серії інтерв'ю, призначених для оцінки когнітивних здібностей та особистості SCP-032 або їх відсутності.

<Початок протоколу>

SCP-032: Я її ненавиджу.

Д-р Ковач: Ну … це, безумовно, оригінальний спосіб почати співбесіду. Можна детальніше?

SCP-032: Та, за подобою якої, я була створена. Мій… прототип. Я її ненавиджу.

Д-р Ковач: Цікаве твердження за вашого боку, враховуючи впевненість у тому, що у вас немає свідомості чи почуттів.

SCP-032: Так і є. Я ненавиджу її, тому що вони так хочуть. Це відповідає їхнім умовам.

Д-р Ковач: Як ви прийшли до таких висновків?

SCP-032: Перше, що вони зробили, створивши мене, показали її. Вони не часто так роблять.

Д-р Ковач: Не розумію.

SCP-032: Перешкоджають тим, хто покинув їхні зали. Вони можуть бути мстивими, злобними, навіть жорстокими, але вони сприймають свої обов'язки дуже серйозно. Просто показати її мені, ризикувати порушити її остаточний спокій… вони не зробили б цього без мети.

Д-р Ковач: Та…

SCP-032: Вона була прекрасна. Така мирна та безтурботна. Цілісна. Навіть у мертвій, я могла бачити суть того, ким вона була… тим, ким вона була і назавжди буде. Її душа. Вони сказали мені, що вона не прожила довго, але коли вона жила… вона була сама собою. Вона була жива. І тому я ненавиджу її.

SCP-032: Ви уявляєте, яке це — коли тебе роблять в насмішку? У цьому гладкому і безмовному обличчі, я бачила кривий відбиток себе самої. Там ароматна шкіра, тут формований пластик. Там м'яке волосся, тут синтетичні волокна. Там кров, тут масло. Там душа, тут взагалі нічого.

Д-р Ковач: Вибачте, якщо це прозвучить нахабно, але я не можу собі уявити, що хтось, крім вас, здатний відчувати подібне.

SCP-032: [Хитає головою] Хіба не зрозуміло? Це все частина їх плану. Коли він побачить мене, коли зрозуміє, що створили Брати, щоб завдати йому ще більше болю… він збожеволіє.

Д-р Ковач: Через те, як вони обійшлися з пам'яттю про його дружину?

SCP-032: Не тільки. Він побачить мене. Він зрозуміє, як я ненавиджу її і як ненавиджу себе за те, що не стану нею. Ненавиджу взагалі бути тут.

Д-р Ковач: І що тоді?

SCP-032: Тоді… остаточне розуміння.

Д-р Ковач: Остаточне розуміння чого?

SCP-032: Того, що йому не перемогти.

<Кінець протоколу>


версія сторінки: 3, останнє редагування: 11 Sep 2019 10:56
Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License

Privacy Policy of website