nn5n Foundation
Branch of SCP Foundation
nn5n: scp-835 – Розсекречені дані
KeterSCP-835 – Розсекречені даніRate: 358
SCP-835 – Розсекречені дані
flbalanus.jpg

Кадр з відеозапису 81-██

Об'єкт №: SCP-835

Клас об'єкта: Кетер

Особливі умови зберігання: SCP-835 слід моніторити та кожного дня перевіряти на предмет нового зростання. Якщо SCP-835 проявить ворожість, слід негайно задіяти Тактику Придушення A-A6 для запобігання агресії з боку об'єкта. Зона утримання повинна бути розташована у відкритому океані через велику агресивність SCP-835 до спроб заперти його у камері.

Викиди, створені SCP-835, слід негайно збирати та ставити на зберігання. Годування SCP-835 повинно проходити двічі на день з використанням [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. У разі, якщо зберігання на теперішній локації виявиться неможливим, двічі на рік дозволяється переміщення SCP-835 на нове місце після отримання схвалення від керівництва Зони.

Персонал повинен утримуватись на відстані не менш п'ять метрів від SCP-835. Будь хто, хто працює поблизу SCP-835, повинен бути пристебнутий страхувальним тросом до лебідки. У разі контакту з SCP-835 слід негайно відкликати весь персонал, та впровадити тактику Придушення A-A6. Якщо контакт призведе до повного захоплення співробітника, за SCP-835 слід спостерігати до визволення суб'єкта.

Опис: SCP-835 це велика маса коралоподібних поліпів вагою ████ тон. Окремі поліпі більші, ніж у будь-яких відомих видів коралів, і у деяких випадках мають діаметр більше одного метру. Центральна маса об'єкту має грубо овальну форму, з дуже великим (три метри діаметром) поліпом на кожному "кінці". SCP-835 не здатні рухатись, і, здається, на поверхні закріплюються великими щупальцями, які ростуть з поліпів SCP-835. Вони також використовуються для харчування, і покриті липкою клейкою речовиною. Щупальця поліпів також дуже міцні, і було помічено, що вони здатні пошкодити сталеву пластину.

SCP-835 дуже твердий, і взяти його зразки вдається лише за допомогою міцних алмазних свердел. SCP-835 також росте з дуже великою швидкістю, нарощуючи масу кожного дня на 22 кілограми (50 фунтів). SCP-835 сприйнятливий до багатьох хімічних речовин, які можуть змусити його "запечататись" і зупинити власне зростання на наступні 24 години; цей факт використовується у Тактики Придушення A-A6. Експерименти показали, що [ДАНІ ВИДАЛЕНО]

Декілька разів на день з поліпів на кожному зі своїх "кінців" SCP-835 випускає велику масу напіврідкого матеріалу. Аналізи показали, що цей матеріал складається з напівперетравлених твердих речовин, фекалій та сперми. Також аналізи матеріалу показали, що він містить кілька форм вірусів, бактерій та паразитів. Бактерія з кодовим позначенням 835-l5 складає особливі труднощі для зберігання об'єкту через [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. У поєднані з надзвичайною твердістю "оболонки" SCP-835 це складає додаткові труднощі для нейтралізації. У разі, якщо вдасться розбити "оболонку" SCP-835, останнє приведе до поширення суспензії, яку містить SCP-835, та до розповсюдження інфекції бактерії 835-l5.


Додаток 835-01: Чернетка звіту про первісний контакт з об'єктом від МОГ Дзета-9, "Кротощури": Обставини виявлення:

██.██.████, у ████:██:██ , Мобільна оперативна група Zeta-Niner (Mole Rats) проводила дослідження SCP-835. На той момент маса SCP-835 складала лише десять тон, і об'єкт мав лише один великий поліп, розташований у північній частині структури - позначений як Поліп Альфа. Другий поліп, Браво, на той час ще не існував.

Згідно з протоколами стандартної процедури, для початкового дослідження було відправлено чотири члени групи. Дослідникам були видані стандартні ізоляційні костюми (підводний варіант). Група складалась з наступних членів: лейтенант C██████████ (очолювала команду), сержант Л██████, сержант М█████ та капрал Х████ у якості новачка, якому було доручено спостерігати за проведенням операції. Для початкового дослідження було вирішено використати стандартний підводний дистанційний транспортний засіб URV.

Спочатку SCP-835 не проявляв жодних ознак ворожості до команди, дозволяючи членам групи проводити дослідження без інцидентів. URV-01 був відправлений досліджувати зовнішній вигляд об'єкта, у той час як лейтенант C██████████, сержант Л██████ та сержант М█████ рухались туди, де, вони, припускали, знаходиться вхід до об'єкту. Капралу Х████ було наказано залишатись зовні та контролювати URV-01 таким чином, щоб той не заплутався у зовнішніх виростах об'єкту.

Перші ознаки лиха мали місце, коли капрал Х████, намагаючись ліквідувати пробку в пазурі URV-01 для збору проби, вийшов на зв'язок зі словами: "О Господи, допоможіть мені, допоможіть мені". Після чого він повідомив про "якесь жахливе щупальце", яке обмоталось навколо його руки і тягнуло його до "чортового рота", після чого він лише крикнув декілька разів… О Господи. Я не могла нічого з цим зробити. Довбане лайно… прокляття, він був ще такий юний! Це була його перша довбана місія, і я повинна була слідкувати за ним!

Господи… гаразд, продовжуємо. Я лише попрошу сержанта відредагувати цей запис для мене. Продовжуємо.

Та штука захопила молодого. Мене виставили йолопом. Той вхід не був входом, це була просто… якась печера. Справжнім входом була велика схожа на поліп річ на північному кінці. Ця штука затягнула хлопчика, і закинула його до свого рота. З поверхні його намагались витягти за допомогою лебідки, але все, що ми змогли дістати — обірваний шматок кабелю. А хлопця просто з'їло.

[ДАНІ ВИДАЛЕНО] Я застебнула карабін, після чого ми пристебнулись удвох, і ось нас починають піднімати лебідкою… і ми нікуди не рухаємось. Я хапаюсь за нього, кажу йому, що не відпущу, а потім лебідка починає ламатись, і я відчуваю цей ривок кабелю. Кабель слабшає, і тоді ми обидва сковзнули в цю чортову річ.

Це було як… О Господи, мені потрібно випити ще… довбане лайно. Це було… єдина річ, яка приходить мені на думку, це як ви знаєте, штука, завдяки якої лікарі пролазять у дупу, щоб подивитись на кишки всередині. Я колись бачила це по телевізору, це було так саме — окрім того, що тепер ми спускались горлом якогось жахливого підводного монстра, а не тілом чергового жалюгідного ублюдка. Це були… м'язові скорочення, я думаю, воно нас штовхало крізь довгу трубку. Якби б не наші жорстку костюми, нас би розчавили, але все ж нас тримали настільки щільно, що ми ледве могли рухатись навіть за допомогою підсилювачів наших костюмів. Мені вдалось підняти голову достатньо, щоб побачити обличчя хлопчика. Лицева панель його костюма була покрита блювотою, бідного дурника знудило прямо у костюмі. Я почала кричати на нього, намагаючись змусити його щось сказати. Він зумів відповісти, що з ним все в порядку. Він ридав, як малюк.

Я зробила декілька підрахунків. На основі мого вмерлого сонару та трекеру для відстеження та знання первинних сканувань, я підрахувала, що ми рухаємось зі швидкістю приблизно метр за хвилину. Це означало, що ми тут пробудемо сімдесят дві години, доки не опинимось з іншого боку - припускаючи, що нам це вдасться. У нас було повітря, а наші кисневі патрони могли б працювати декілька днів. Але чого у нас не було - це енергія, щоб підтримувати у скафандрі необхідну температуру. Якби обігрівачі припинили працювати, ми б загинули через гіпотермію… Хоча, з іншого боку, ми загинемо у будь-якому разі. Нам потрібно було берегти енергію.

Я наказала хлопцю вимкнути свої шоломові вогні, заблокувати механічні суглоби, а обігрівач переключати на мінімум. Він почав плакати. Він не хотів це робити. Я не корила його, але сказала йому, що у нас немає вибору. Ми нарешті домовились вимкнути все, окрім внутрішнього освітлення шоломів. Бо дійсно, чесно кажучи, додаткова потужність у 0,1% не мала значення.

Мабуть, це була найгірша частина. Ми провели так приблизно день, зачинені у наших костюмах. Ми не могли рухати нашими руками та ногами. Ніякого звуку, окрім бурління та нашого власного дихання та звуків роботи кисневих патронів. Блювота на внутрішньої частини шолома хлопця засохла та почала відпадати, і я через годину змогла бачити його обличчя. Він виглядав дуже втомленим та засмученим.

Я думаю… перевірте протоколи, сержант, пройшло приблизно тринадцять годин, коли хлопець знову заговорив. Юнак почав бовтати. Він почав вибачатись, [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. Усякому разі, після цього він заспокоївся. Я наказала йому подрімати. І він, слава Богу, заснув.

Приблизно через двадцять чотири години ми дістались… Я думаю, це треба назвати шлунком. Першим знаком було шум як під час бурління, але більш гучний, разом зі звуками хрустіння. Я наказала хлопцю подати живлення на всі системи костюму та готуватись. Через деякий час ми випливли в цю велику камеру… достатньо велику, щоб ми обидва змогли розміститися. У порівнянні з тіснотою трубки вона була дуже просторою. Костюм юнака почав шипіти, і на зовнішньої її частини почали з'являтись почорніння, і я примітила, що мої власні рукавички теж почали розкладатись, тому що я крикнула, щоб він рухався скоріше, і ми відправились до цього… я вважаю, це був сфінктер. Я пам'ятаю… Боже, чому я все це пам'ятаю, нутрощі шлунка були вистелені [ДАНІ ВИДАЛЕНО].

Я майже загубилась там, [ДАНІ ВИДАЛЕНО], якби я затрималась там, мій костюм розклався, і я би загинула, але хлопець схопив мене, та виштовхнув головою крізь сфінктер, і ми випали в… інше місце.

Це було навіть гірше, ніж у шлунку. [ДАНІ ВИДАЛЕНО], це місце було… ну, ви здогадуєтесь, чим воно було заповнено. Я не бридлива, Білл, ти не можеш бути таким, якщо ти з Кротощурів, але це місце було настільки огидне, що я майже не загубила свідомість. Хлопець допоміг мені прийти в себе, він сказав, що ми майже вийшли. "Давайте, лейтенант, ми майже вибрались, давайте підемо," - казав він. Ми перейшли до іншого сфінктера, але він був затягнутий тугіше, ніж анус того сержанта з анекдоту. Так що ми ніяк не могли вибратись з цієї штуки.

Ми вирішили трохи почекати, доки ця штука не випорожниться. Бо якщо вона ████ ██ ██████, ████ ███████ ████████ ███ ██ █ ████, ███? Однак, саме з цього моменту справи пішли дуже погано. [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. Мені вдалось виштовхнути штуку, ███ ██████ ████ ██████, через сфінктер у шлунок. Його щупальці корчились навколо мене, коли він почав танути. [ДАНІ ВИДАЛЕНО]

А потім 835-й відклав свою купу лайна, і мене виштовхнуло у океан.

І ти знаєш решту історії, Білл. Приміть до уваги один момент. [ДАНІ ВИАДЕНО] Тому заповни, будь ласка, решту звітів та протоколи, гаразд? Так, і обов'язково відредагуй цей звіт так, щоб сволота з командування не кричала на мене за те, що я знову веду себе непрофесійно під час виконання своїх обов'язків. Зараз я допиватиму свій напій, потім візьму пару доз діазепама та піду до ліжка. [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. Дякую.


ОСОБЛИВИМ НАКАЗОМ O5-11 ВСІ ВИДАЛЕНІ ДАНІ, ЯКІ МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО ЦЬОГО ЗВІТУ, БУЛИ РОЗСЕКРЕЧЕНІ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ДОСТУПУ. БУДЬ ЛАСКА, ПОДИВИТИСЬ РОЗСЕКРЕЧЕНИЙ ФАЙЛ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

ОСОБЛИВИМ НАКАЗОМ O5-11 ВСІ ВИДАЛЕНІ ДАНІ, ЯКІ МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО ЦЬОГО ЗВІТУ, БУЛИ РОЗСЕКРЕЧЕНІ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ДОСТУПУ. БУДЬ ЛАСКА, ПОДИВИТЬСЯ РОЗСЕКРЕЧЕНИЙ ЗВІТ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License

Privacy Policy of website